
Через цей автограф одного із солістів милася під душем у позі юного фашиста, отдающого честь.
Шутка.
Концептуальне мыстецькэ караоке колективу можна назвати "конструктивний абсурд". Коли оживає труп постмодернізма - тільки вони знають, що з ним робить.
Відео наразі тут:
Comments
прикро, що слів не розібрати - хоча й без слів зрозуміло, що ржачно
Ах, Верочка! Надеюсь увидеть Вас сегодня на выступлении милых разбойников из Перкалабы.
Счастья и процветания вашему дому!
с наилучшими пожеланиями,
Ольга Александровна
і щойно, каналія, зрозуміла одну важливу штуку. але не скажу.
Это ведь вы справа? Потому что я видел множество знакомых лиц, но долго не мог понять, откуда, черт побери, я знаю всех этих людей? :)
шо, нє?
Перепрошую за конфуз :)
зовнішність оманлива, ще раз переконуюсь.
і думаю, шо почіму би і нєт.
ослобоняй гигов 20.
на моє дуже суб'єктивне імхо, персонально як для мене і ні на кого іншого, стьоб має бути витонченим ("ізисканним", включно з вокабуляром).
Це я ні за стьоб, ні за постмодернізьм визнати не можу. В мене був когнітивний дисонанс між музикою і словами. Музика була доволі терпима і нормальна.
но Вова тоже очинь харошый (((: