У мене буквально кілька питань до Артема Чеха.
1. Чому розкидані по тексту імена Фаулза, Сологуба, Сорокіна і Достоєвського жодним чином не відбиваються на Вашому стилі мислення?
2. Чому персонаж Даша Кащенко, яка мешкає у 4-кімнатній квартирі, "у якій гріх не їздити на велосипеді" у Києві, (а тато дівчини - начальник прикордонних служб), у кінці книжки живе в гуртожитку і працює секретаркою?
3. Коли киянка Настя Міросадзе встигла стати лютеранкою і навіщо? До 1923 року, за сюжетом, вона мешкала в Римі, не знаючи німецької мови, потім померла у Берліні в 1931-му. В Україні лютеранські громади існували на Західній Україні з 1926 по 1939 рік, тобто лютеранкою на батьківщині вона не могла стати. Ця деталь була заявлена лише для того, щоб мати сюжетний мотив поховати персонажа на берлінському кладовищі? Чи для чого взагалі?
4. Цього разу ми зустріли в тексті образи
te34 i
tanyathecutie, згадки про жж і "вконтактє", а найбільш вишукану "алюзію" Ви спромоглися створити з оскомних віршованих рядків про міст Мірабо і не дуже вдалого образу Фаїни Раневської. Питання просте: Ви плануєте зробити творчу перерву, чи це вже не зупинити?
1. Чому розкидані по тексту імена Фаулза, Сологуба, Сорокіна і Достоєвського жодним чином не відбиваються на Вашому стилі мислення?
2. Чому персонаж Даша Кащенко, яка мешкає у 4-кімнатній квартирі, "у якій гріх не їздити на велосипеді" у Києві, (а тато дівчини - начальник прикордонних служб), у кінці книжки живе в гуртожитку і працює секретаркою?
3. Коли киянка Настя Міросадзе встигла стати лютеранкою і навіщо? До 1923 року, за сюжетом, вона мешкала в Римі, не знаючи німецької мови, потім померла у Берліні в 1931-му. В Україні лютеранські громади існували на Західній Україні з 1926 по 1939 рік, тобто лютеранкою на батьківщині вона не могла стати. Ця деталь була заявлена лише для того, щоб мати сюжетний мотив поховати персонажа на берлінському кладовищі? Чи для чого взагалі?
4. Цього разу ми зустріли в тексті образи

Comments
правда інкірєсно-))
Edited at 2009-05-03 09:35 (UTC)
маладєц маладойй...
а так хочєцца шоб она состояла із одніх отвєтов
©
- не читал! - сердито сказал галкин. - и тебе не советую! я вообще, откровенно тебе скажу, - книг почти не читаю. я их пишу. зачем нам читать, когда мы сами писатели, сами можем в любой момент сочинить все что угодно.»
абрам терц, «графоманы», 1960
Це адЪ
не всьо ж одними бандерами рятувати духовність нації
ну а да, сучукрліт такой сучукрліт